ЛеБрон — легенда, проте один рекорд йому не підкорився. Розповідаємо про скромного героя, про якого не знімуть фільм

ЛеБрон Джеймс уже давно вписав своє ім’я в пантеон найбільших атлетів світу. Нещодавно він вийшов на друге місце за всю історію НБА за кількістю асистів, обійшовши легендарного Кріса Пола. За кількістю результативних передач за всю історію НБА, враховуючи матчі регулярного сезону та плей-оф, тепер у ЛеБрона друге місце та 13 793 асисти. Здавалося б, для «Короля» немає нічого неможливого, але є одна вершина, яка йому ніколи не підкориться. Рекорд за кількістю результативних передач належить людині, чиє ім’я сьогодні згадують набагато рідше, ніж воно того заслуговує.

Читайте также: Астон Вілла хоче взяти Галлахера в оренду із зобов’язанням викупу наприкінці сезону

Читайте також: ЛеБрон Джеймс став другим найкращим асистентом в історії НБА

Цей легендарний баскетболіст не був таким харизматичним і публічним, як сам ЛеБрон, Джордан, О’Ніл, Родман або Мамба. Він прожив настільки банальне й просте життя, що про нього навряд чи зніме серіал Netflix. Але який же божевільний слід цей Джон Стоктон залишив в історії баскетболу!

Сяйво Голлівуду проти провінційного спокою

Якщо ЛеБрон Джеймс завжди мав імідж і репутацію справжньої суперзірки, то скромний Стоктон родом із провінційного Спокана, штат Вашингтон. Поки Джеймс ще зі школи був під прицілом телекамер і отримав прізвисько «Обраний», Стоктон тихо грав у скромному коледжі Гонзага Преп, і коли його обрали на драфті 1984 року під 16-м номером, вболівальники зустріли це рішення без фанфар і гучних авансів — багато хто навіть просто не знав, хто це, а навіть фахівці завжди називали його в числі найперспективніших, але ніколи не під №1.

ЛеБрон — це глобальний бренд, людина-космополіт. Якщо ЛеБрон змінив за кар’єру три клуби (Клівленд, Маямі, Лейкерс), постійно шукаючи кращі умови для перемог, то Стоктон — це приклад абсолютний відданості: він все життя відіграв за Юту Джаз. 19 сезонів в одній джерсі, в одному місті, з одним партнером — Карлом Мелоуном.

Титули проти залізної витривалості

Безперечно, у ЛеБрона більше титулів: він 4-разовий чемпіон НБА, 4-разовий MVP фіналів та регулярного сезону. У Стоктона немає перснів чемпіона, але в нього інше досягнення, яке межує з фантастикою.

За 19 сезонів у лізі Джон Стоктон пропустив всього 22 матчі. Тільки вдумайтеся: за довгі роки кар’єри він взагалі пропустив лише 22 гри, причому 18 із них припали на один сезон через травму коліна. В інші 17 (!!!) сезонів він відіграв усі 82 матчі без винятку. Поки сучасні зірки використовують «management load» (відпочинок для профілактики), Стоктон просто виходив на паркет у своїх знаменитих коротких шортах і робив справу.

Читайте также: Форвард Полісся Луїфер Ернандес офіційно перейшов на правах оренди в колумбійський Кукута Депортіво

Життя після гри: шоумен проти вчителя

І от зараз ЛеБрон проводить пізні роки кар’єри. Він уже став успішним бізнесменом, продюсером та актором (згадайте «Космічний джем 2»). Напевно, після завершення виступів його будуть запрошувати на ефіри як шоумена, репера або експерта, подібно до Шакіла О’Ніла чи Чарльза Барклі. Його життя — це світло софітів.

А от Стоктон після завершення кар’єри у 2003 році просто пішов у тінь. Він узяв, повернувся в рідне місто Спокан і почав тренувати дітей. Жодних скандалів, гучних розлучень чи вечірок у Лас-Вегасі. Він — віруючий сім’янин, у нього шестеро дітей і купа внуків. Так, він настільки правильний і банальний, що про такого обивателя навряд чи зніме фільм Netflix. Глядачеві потрібна драма, а в Стоктона — лише порядок, дисципліна та сімейні цінності.

Вічний №1

Але при цьому Джон Стоктон — №1 за важливим показником за всю історію. Його 15 806 асистів — це цифра з іншої планети. ЛеБрону, щоб наздогнати його, потрібно було б грати на найвищому рівні ще років п’ять-шість, віддаючи по 10 передач за гру, що фізично майже неможливо. Крім того, Стоктон є абсолютним лідером за кількістю перехоплень (3 265).

Повага до нього така велика, що в Солт-Лейк-Сіті, перед домашньою ареною Юти Джаз, стоїть йому пам’ятник. Поруч із пам’ятником Мелоуну, вони навічно застигли в бронзі, виконуючи свій ідеальний пік-ен-рол. Стоктон довів: щоб стати великим, не обов’язково бути гучним. Можна просто бути найкращим у тому, що ти робиш, і залишатися людиною, для якої сім’я важливіша за голлівудський блиск.

Євген Тоташвілі