Педро Енріке із батьківщини карнавалу: чи смакує йому борщ, чи вимовить слово-код «паляниця» та чи зіграє за збірну України? Всі відповіді тут

Педро Енріке – справжнє відкриття Шахтаря. Якісно проявив себе на лівому фланзі, хоча конкуренти бували які – Михайліченко, Азаров, кого хочеш, ще згадуй. А в нинішньому сезоні прогрес лівого фулбека настільки значний, що рідко який інсайдер не «заграє» його в збірну України, а він сам недавно пролонгував контракт із Шахтарем до 2030 року.

Читайте также: Інтер активує опцію викупу Аканджі у Манчестер Сіті за 15 млн євро

Читайте також: Руслан Бабенко: «Я вражений грою Буде/Глімт та сподівався на футболку Голланда для ЗСУ»

Як тут не розпитати нашого співбесідника в ексклюзивному інтерв’ю для сайту Sport Arena про таке:

• Що Педро Енріке назвав найкращим із відчуттів за час виступів у Шахтарі?
• Що спільного в Карло Анчелотті та його спільного міста?
• Чи виходить Арда Туран з «гірниками» на «двохсторонки» чи «квадрати»?
• Скільки людей у родині Педро грає в футбол?
• Як Педро Енріке та Педріньйо визначали, в кого що буде написано на футболці?
• Чи розглядає Педро варіант натуралізації в нашу збірну й чи були такі розмови?
• Як Педро подобається сніг, сало, борщ і чи зможе він вимовити «паляниця»?
• Яку музичку та серіальчик Педро Енріке порадить українцям, щоб відчути Бразилію?

«Дебютний гол за Шахтар, та ще й переможний? Це найкраще з усіх відчуттів»

— Перш за все питання: Як минула твоя зимова відпустка? Чи вдалося повністю “перезавантажити батарейки” вдома в Бразилії, чи тримав себе у формі навіть на пляжі?

— Привіт, дякую. Так, дійсно дуже гарно провів відпустку – зі своєю родиною, друзями – цього мені дуже не вистачало. Так, відчуваю себе готовим до весняної частини сезону. Я сповнений сил і мотивації повернутися на поле та продовжити працювати над своєю формою.

— Як Шахтар попрацював на зборах? З яким настроєм повернулися до роботи? Чи відчувається, що цієї весни Шахтар має стати ще сильнішим, ніж у першій частині сезону?

— Безумовно, ми дуже добре попрацювали. Переконаний, що всі, кому вдалося пройти збори під керівництвом нашого наставника, зуміли покращити себе – і це допоможе нам виконати поставлені завдання в весняній частині сезон.

— Якщо підбивати проміжні підсумки: як оціниш сезон 2025/26 для себе та команди? У нас були різні матчі в чемпіонаті, Кубку та єврокубках. Де, на твою думку, Шахтар показав свій максимум, а де ми могли зіграти краще?

— Завжди є можливість покращити результати, особливо якщо не вдається здобути перемогу в кожному матчі. Завжди є прості р для зростання. Кожен день ми працюємо, щоб досягти максимуму форми у різних аспектах.

Тому, звичайно, мене засмучують матчі, де не вдалося взяти результат. Але можу запевнити: наша віддача завжди була максимальною. Звичайно, прикро було вилетіти з Кубка України, про що ви згадали. Проте зараз для нас це чудова нагода сконцентруватися на тих двох турнірах, що залишилися, і віддаватися повністю в кожному матчі.

— Твій гол у ворота Абердіна в Лізі конференцій став дебютним офіційним м’ячем за Шахтар – і дуже важливим у тому матчі в єврокубках. Які емоції відчув у той момент?

— Це найкраще з усіх відчуттів – забити за найбільший клуб України у міжнародних змаганнях. Гол був надзвичайно важливий, критичний у дуже важливому турнірі — не лише для мого статусу, а й для визначення результату для українського клубу в єврокубках. Можу сказати, що тоді я був надзвичайно щасливим, переповненим радістю. Це також був мій перший гол за клуб в принципі, тож підібрати слова було складно.

— До речі, про голи. На зборах ти забив просто божевільний м’яч у ворота Діли. Це була імпровізація чи ти відпрацьовуєш такі удари? Буде ще така «шедеврінья»?

— Ми завжди працюємо над удосконаленням, хочеться більшого. Якщо Бог дозволить, то з важкою працею та постійними тренуваннями можна очікувати більше таких моментів за моєї участі.

— Ми всі пам’ятаємо таких великих бразильських лівих захисників, як Роберто Карлос або Марсело. Ти хотів би брати більшу участь в атакувальних діях, забивати бісіклети, чи твоя роль — це проходи через усе поле та дальні удари?

— Дійсно, в історії Бразилії багато феноменальних лівих захисників. Я завжди прагну прогресувати і в командних взаємодіях, і в особистих перформансах. Тому, гадаю, ще будуть подібні епізоди. Я люблю працювати в атакувальній фазі, але не забуваю, що я захисник, тож маю брати участь у комбінаціях. Допомагають такі мої якості, як швидкість і вміння подати.

Згідно з моїми характеристиками, я можу поєднувати обидві функції на своїй позиції. Тому не буду приховувати — дуже часто працюватиму з атакою.

— Педро Енріке лише в українській прем’єр-лізі цього сезону віддав чотири голові передачі. Якби йому дали вибір — більше забивати самому чи продовжувати віддавати асисти, щоб стати найкращим асистентом, що б він обрав?

— Мій пріоритет — допомагати команді, тому обрав би баланс між голами та асистами. Ну, напевно, все ж маленьку перевагу віддав тому, щоб видавати асисти – якщо це корисно.

— Шахтар придбав одного з найяскравіших новачків чемпіонату — Проспера Оба, який грає на позиції правого півзахисника. Як ти оцінюєш його у двосторонніх матчах? Стало важче?

— Під час тренувань ми завжди боремося один з одним, щоб допомагати команді. Звичайно, це ускладнює протистояння в двосторонніх матчах, але він зіграє на нашу користь в офіційних іграх. Це дуже якісний гравець. Я радий, що він приєднався до нас. Він провів чудову першу частину сезону, і кожен день ми допомагаємо один одному зростати як індивідуальності. Впевнений, він зможе допомогти нам досягти командних цілей.

«Моя батьківщина славиться фестивалями та карнавалами»

— Педро, уяви себе гідом. Розкажи про своє рідне місто Сальвадор, штат Баїя, щоб українці зрозуміли, звідки ти родом і які там цікаві місця.

— Я родом із Сальвадору, штат Баїя, Бразилія. Це дуже гарне та велике місто, відоме своїми карнавалами для тих, хто любить святкувати. Багато туристичних місць-магнітів, пляжів. Це північно-східна частина Бразилії. Місто чудове та велике, особливо славиться фестивалями та карнавалами, а також пропонує багато туристичних магнітів.

— Дивлячись на Карло Анчелоті, ніхто з нас, чоловіків, не відмовився б взяти участь у ваших карнавалах!

— Так, звісно. Якщо буде шанс, обов’язково скористайтеся ним — це неймовірний досвід.

— Які з вашого рідного Сальвадора вийшли футболісти, відомі нині в усьому світі.

— Безумовно, у Сальвадорі є багато великих футболістів, можу назвати таких, як захисник Данте (Баварія) та нападник Таліска (Бенфіка), а також інші, які зробили значний внесок у історію світового футболу.

— Абсолютно погодимося з цим. Розкажи про своїх батьків, чи маєш братів і сестер, які у них професії? У тебе в роду є футболісти?

— Поки що я перший у нашій родині професіональний футболіст. Але при цьому вся моя родина грає у футбол: мій батько і сьогодні виступає на аматорському рівні, моя сестра також, а брат робить перші кроки у цьому спорті, і я дуже за нього радий, що в нього виходить. Моя мама займається господарством, але завжди підтримує мене та всю нашу родину.

— Чи вдається рідним стежити за твоїми виступами в Шахтарі?

— Вони завжди поруч і слідкують за моєю кар’єрою. Батьки проводять справжні вечірки з переглядом матчів Шахтаря в Бразилії, щоб футбол було дивитися весело та приємно. Через соціальні мережі вони можуть стежити за моїми виступами, добре знають, коли в нас із ким матчі та переживають за нашу команду. Вболівають, присилають фото, збираються разом.

— У мережі з’явилося відео, де ти на зборах вправно керуєш мікроавтобусом. Якби не футбол, ти міг би стати професійним водієм? Чи, можливо, гонщиком Формули-1, як Рубенс Барікелло?

— На рахунок Формули-1 не впевнений, але я навчився водити дуже рано. Я досить вправний у цьому. Люблю вчитися швидко адаптуватися до нових навичок. Загалом, мені подобається займатися тим, що приносить задоволення. І машини – в числі того, що мені подобається.

— Твій одноклубник Валерій Бондар казав, що ти вже добре розумієш і навіть говориш українською. Які слова вивчив останнім часом і кого з українців навчив бразильським словечкам?

— Так, я щодня жартую з Валерієм та іншими українцями, потроху вчуся. А оскільки у нас багато бразильців, ми часто говоримо португальською, і українці підхоплюють та повторюють наші слова.

«Фернандіньо та Марлос запевнили, що Шахтар – мій великий шанс»

— У Віторії ти пограв із бразильськими футболістами, які пограли в Україні: Давідом Да Ора (Металіст), Жерсоном Маграо (Динамо). А в Атлетіко Паранаенсі навіть зустрічав таких легенд, як Марлос і Фернандіньо. Чи говорив із ними про Україну, і чи впливали їхні слова на твоє рішення переїхати сюди?

Читайте также: Судаков пропустив матч з АФС через біль у попереку. Його участь у грі у відповідь з Реалом перебуває під питанням

— Так, коли я приїхав сюди, я написав їм – і висновок у них був одностайний, що Шахтар – мій великий шанс. Вони сказали, що це чудова можливість пізнати нову культуру, що тут дуже гостинний народ і прекрасна країна. Тепер я можу це підтвердити. Україна — неймовірна країна з чудовими людьми. Щодня я відкриваю для себе щось нове.

— Ще один твій колишній одноклубник, Жоао Віале, грає за Полісся. Чи зустрічалися з ним? Чи не було ефекту здивування, що де ще б зустрілися двоє земляків?

— Насправді у нас не було глибокої зустрічі, щоб мати змогу довго поспілкуватися. Ми побачилися вперше перед грою, коротко поговорили, обмінялися базовими фразами. Перед матчем зазвичай немає можливості спілкуватися предметно.

— Ви дійшли до фіналу Кубка Лібертадорес і вигравав Південноамериканський кубок з Атлеті. Це найбільше досягнення твоєї кар’єри на сьогодні?

— В Бразилії – безумовно. Це був великий фінал Лібертадорес. Відчути цю енергію та момент — неймовірно. Це грандіозне досягнення, про яке мріє кожен латиноамериканський футболіст.

Крім того, у Шахтарі я також здобув багато приємних моментів, піднімав трофеї та грав на найвищому рівні в Лізі Чемпіонів. Ці епізоди життя залишаться назавжди в моїй пам’яті та серці.

— Безперечно, працювати з таким тренером, як Арда Туран, дуже цікаво. Ми, вболівальники та журналісти, бачимо його енергію у відео з роздягальні. Наскільки він мотивує вас у повсякденній роботі?

— Для нас цікаво бачити його навіть у відео. Він передає енергію, терпляче навчає, допомагає зберігати мотивацію. Арда — дуже цікавий і емоційний тренер, який постійно заряджає команду позитивом, підштовхує нас до більшого, допомагає щодня як у футбольних аспектах, так і поза ними. Він користується великою повагою у колективі.

— Арда Туран – це школа Барселони та Атлетико, великий досвід і свій клас. Чи бере він участь у двосторонках та тренувальних квадратах? І чи доводилося грати проти нього у таких матчах?

— Так, декілька разів. Коли є нагода, він завжди бігає з нами, грає в двосторонніх іграх, допомагає в різних вправах. Це великий привілей — бачити такого футболіста на власні очі, грати разом із ним і тренуватися поруч. Ми лише можемо вчитися, спостерігаючи за тим, що він робить. Його підказки дуже цінні, і та школа, досвід, який він передає, залишиться з нами на всі майбутні роки кар’єри.

«Як і будь-який бразильський хлопчик, мріяв про Селесао. Проте й не відкидаю збірну України»

— Ви мали сміливість приїхати в Україну вже після початку повномасштабної війни. Можливо, навіть десь пережили певні стресові ситуації, пов’язані з сиренами й обстрілами. Як ви звикли до таких реалій?

– Авжеж, це дуже складно й подібні епізоди ніколи не будуть нормальними за людською суттю. Але в цей час люди в Україні живуть і борються за свою та нашу мрію, тому це точно більше за будь-які складнощі, з якими нам доводиться стикатися.

З іншого боку, ми працюємо, живемо – тож повинні з цим навчитися жити. Допомагає, що нас, бразильців багато й ми підтримуємо один одного й увесь колектив.

– У пресі часто ходять чутки про натуралізацію бразильців до збірної України. Якщо б вам запропонували грати за збірну України, ви б розглянули такий варіант, чи ваша мета лише збірна Бразилії?

— Так, я бачив ці чутки в мережі, і вони були предметом обговорення в медіа. Я можу сказати тільки, що, як і будь-який бразильський хлопчик, я мріяв зіграти одного разу за збірну своєї країни. Разом із тим, не відкидаю можливості одягнути футболку збірної України. Це великий шанс для будь-якого футболіста, в тому числі й для мене.

– Чи велися з вами переговори на цю тему?

— Ні, жодних конкретних бесід не було. Якщо б мені вдалося стати професійним гравцем за збірну України, це було б значним кроком у кар’єрі.

— У такому разі пропонуємо провести невеликий «тест» потенційного українця. Питання перше: ти зможеш вимовити слово «паляниця»?

— Паля-неза? А що це означає?

— Це хліб, їжа.

— Паля-неза… Паля-незка?:)

— Зараховано! Питання друге: як до потенційного українця — борщ із салом ти вже полюбив?

— Так, звичайно! Червоний суп, мені дуже подобається.

— І ще одне: є гасло, яке всі знають, і є Гімн, який звучить перед кожним матчем. А Педро Енріке знає кілька рядків із гімну та це гасло?

— Так, я знайомий із мелодією та словами Гімну України, якщо точно – знаю кілька фраз із нього. А гасло – це ж «Слава Україні».

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от FC Shakhtar Donetsk (@fcshakhtar)

— Міністру закордонних справ України Сибізі ми обов’язково повідомимо, що людина підходяща для отримання нашого паспорта. До речі, ти приїхав до нас під ім’ям Педріньо, а потім став Педро Енріке – коли повернувся старший Педріньо. Це не стало проблемою?

— Жодних конфліктів. Коли повернувся «той самий» Педріньо (Педріньо Віктор), ми поговорили. Я поважаю його історію в клубі, він старший і довше грав під цим ім’ям. Тому він залишився Педріньо, а я взяв «Педро Енріке». Ми з ним дуже здружилися, він чудовий гравець.

— Зовсім як в історії вашого футболу: коли Роналдо Назаріо став чемпіоном світу 1994 року з прізвиськом Роналдіньо на футболці, а в 2002-му, поряд із Феномено, вже Роналдіньо Гаушу став чемпіоном світу з таким «аподо».

Давай розпочнемо фінальний відлік заключних питань. Ми, українці, щозими чекаємо на сніг, а як тільки він випадає — скаржимося і хочемо літа. Що для тебе, хлопця з сонячної Баії, означає сніг?

— Для нас, бразильців, це дуже важко! Особливо для мене, бо я з північного сходу, де завжди спека. Коли випадає сніг, це дуже некомфортно, холодно, і це сильно ускладнює адаптацію. Сонце для нас — це життя, а сніг — це виклик.

— Після фіналу Кубка України вас критикували за дуже яскраве, дехто казав “провокативне”, святкування. Розкажи про ці трюки з окулярами — чим ви надихалися?

— Ні, жодних провокацій! Ми просто радісні люди. Коли ми виграємо титул або важливий матч, ми святкуємо, танцюємо, влаштовуємо вечірку. Це наша ментальність, наша емоційність. Ми просто ділимося щастям, у цьому немає неповаги до суперника.

— Попереду важливий матч проти Карпат у місті Львові, яке останнім часом досить часто приймає Шахтар. Чого ти чекаєш від гри та атмосфери?

— Це буде велика гра проти сильного суперника. Ми готуємося дуже серйозно. Якщо буде воля Божа, ми вийдемо зосередженими та здобудемо перемогу.

— Наостанок, стань нашим культурним гідом. Яку бразильську музику чи фільм ти порадиш українцям? В 90-х у нас були дуже популярні ваші серіали.

— Я пораджу фільм (і серіал), який дуже відомий у Бразилії та всьому світі — «Елітний загін» (Tropa de Elite). А щодо музики — останнім часом я багато слухаю стиль пагоде, пісня називається «Hypnotiza» (Enfeitiçou) виконавців із мого рідного Сальвадора. Вона дуже душевна.

Автор висловлює вдячність О.Б., О.П. та Михайлу Петрушкевичу за якісний переклад бесіди з Педро Енріке. Фото – ФК Шахтар