Географія пошуку талантів для українських збірних продовжує розширюватися. Одним із найцікавіших новачків у команді Володимира Самборського став 15-річний вихованець Парми Даніеле Робустелла. Народившись в Італії, хлопець зберіг міцний зв’язок із батьківщиною матері та з першої спроби відгукнувся на виклик під синьо-жовті прапори. Вчора він дебютував у складі юнацької збірної України в переможному матчі проти Еквадору (3:0) на турнірі розвитку УЄФА в Польщі.
Читайте также: Аль-Хіляль з асистом Бензема переміг Аль-Холуд у фіналі Кубка короля Саудівської Аравії
Читайте також: Шева схвалює! «У Мілані зраділи, коли я отримав виклик у збірну України»: Богдан Бегметюк – про те, як вибирав між Інтером і Юве
Незважаючи на те, що Даніеле лише починає свій шлях у збірній, він уже чітко окреслює власні орієнтири: від позиції «опорника» в стилі Бускетса до любові до українських дерунів. У розмові з нашим журналістом юний легіонер поділився враженнями від перших матчів та розповів про сімейні футбольні традиції.
Центральний півзахисник Парми та збірної України Даніеле Робустелла розповів про таке:
- перший досвід у збірній та перекваліфікацію з нападника в опорного півзахисника,
- італійське походження батька та маму-футболістку з Чернігова, яка виступала на позиції лівого захисника,
- знайомство з новими партнерами по команді — Руденком, Абрамовичем та воротарями збірної,
- симпатію до гри Руслана Маліновського та Михайла Мудрика, а також кого з українців хотів би бачити в Пармі,
- спогади про походи на матчі чернігівської Десни та улюблену українську страву — деруни,
- головну мету в кар’єрі — перемогу в чемпіонаті.
«У збірній граю точно як у Пармі – чентрокампісту»
– Даніеле, вітаю вас із дебютом у збірній України. Як вам?
– Так, це моя перша гра. Мені було дуже цікаво, тому що я завжди хотів грати за Україну. І перший виступ — це завжди добре. Ну, красиво, як би мовити. І збірна наша виграла 3:0 в Еквадору. Я радий.
– Встигли потоваришувати з кимось у збірній?
– Я подружився з Богданом Руденком із польського Шльонська, Мішею Абрамовичем із хорватської Гориці, нашими двома воротарями — Матвій Микула з португальської Браги, Давид Кравець із іспанського Реалу.
– Яка ваша мета на турнірі розвитку УЄФА тут, у Польщі?
– Ну, от ми обіграли Еквадор. Ми хочемо далі виграти в Польщі та Норвегії. Виграти цей турнір, звичайно. Наша ціль – виконати те, що хочуть тренери, щоб далі розвиватися.
– У збірній доводилося вчитися чомусь новому? Чи ви граєте точно так само, як у своєму клубі?
– Так, я грав чентрокампісту… центрального півзахисника. Так само як у клубі.
– Розкажіть про ваше походження.
– Я народився в Італії, у Мантуї. В Україні я був десь 5 разів. Моя мама – українка, з Чернігова, а тато – італієць.
– О, то ви земляк найкращого бомбардира збірної України сучасності. Знаєте, про кого я?
– Так, знаю, це Андрій Ярмоленко, він грає у Прем’єр-лізі України за Динамо. Я дуже радий, що з рідного краю моєї мами походить такий значний футболіст.
– А як щодо вас? Коли ви, уродженець Мантуї, опинилися в Пармі?
– Від 2022 року. Ось я вже 5-й рік граю в Пармі.
– Ви граєте саме в центрі півзахисту? Чи спочатку у вас була інша позиція на полі?
Читайте также: Потап И Настя Развод: причины, подробности и последствия для карьеры
– Ні, була інша позиція. Коли був малий, я грав форвардом. Потім у U-15 починав грати опорного.
«Мені дуже подобається саме Маліновський. У мене теж нормальний такий удар»
– Гаразд, ви – перспективний футболіст Парми 2010 року народження. А як виник варіант грати за збірну України та чи довго сумнівалися? Можливо, чекали варіанту зі збірної Італії?
– Я хотів грати за збірну України, тому що моя мама Наталія Телла також грала у футбол, і я хочу бути як вона.
– А яке амплуа у вашої мами?
– Мама грала у Чернігові та збірній. Не знаю, як українською, але англійською — лефт-бек. Так, лівий захисник. І вінгером також була.
– Скажіть ще, що й тато ваш грав у футбол…
– Так, грав… як воротар. У Манфредонії, Фоджі.
– А хто з українців у Серії А тобі найбільше імпонує? Ви ж прайм Шевченка не застали, але є ж Довбик у Ромі, Маліновський у Дженоа…
– А, так. Мені дуже подобається саме Маліновський. У нього є така цінність, як чудовий удар, і про його голи за Аталанту й тепер Дженоа всі говорять.
– У нього є хороший удар, так. А у вас?
– Ну, нормальний удар. Можу добре бити по воротах. Я можу пробити з гри чи й стандарту, якщо товариші по збірній не проти.
– Маліновський – шульга. А ви?
– Я правша. Але в футболі все треба вміти, вчуся обома ногами працювати.
«Михайло Мудрик – це було б прекрасно для Парми»
– Ви – центральний півзахисник. Як Пірло, Тоналі чи Локателлі?
– Я більше схожий на Серхіо Бускетса. Але мій улюблений гравець — Пауло Дібала.
– А які клуби в Україні вам подобаються?
– Перш за все, Десна. Я, коли був малий, ходив дивитися гру, і мені сподобалося. Хочу, щоб вони знову грали в УПЛ.
– Що з української їжі вам подобається?
– Мені дуже подобаються деруни. Мама їх готує гарно.
– Якби ви могли будь-якого українського футболіста запросити в Парму, хто б міг зробити цю команду сильнішою?
– Та будь-який український футболіст. Ну от Михайло Мудрик – це було б прекрасно для Парми.
– І наостанок, яка ваша мрія взагалі у футболі? Чого ви хочете досягти?
– Перемогти в чемпіонаті Італії з Пармою та зіграти на Кубку світу зі збірною України. Буду радий колись в нашій синьо-жовтій формі, і в клубу, і в збірної, на великих турнірах зіграти.
Читайте также: Новая Девушка Волошина: подробности биографии, карьеры и личной жизни