Фарес Балулі був, мабуть, останнім великим легіонером того самого, відродженого харківського Металіста. Він метеором ввірвався у склад команди Євгена Краснікова та Олександра Кучера, змусивши вболівальників згадати найкращі часи клубу. Французький алжирець здійснив маленький подвиг: скинув зайву вагу, набрав форму і заграв так, наче Клейтон Шав’єр чи Олександр Рикун на мить повернулися в чемпіонат України. Його техніка й удар були на високому рівні, а бачення поля на фоні Другої та Першої ліги було з іншої планети — планети, де грають у великий європейський футбол.
На жаль, казка закінчилася занадто швидко. Через початок повномасштабної війни Фарес не зміг надовго затриматися в нашому чемпіонаті. В УПЛ він спробував свої сили не в жовто-синій футболці Металіста, а в складі Дніпра-1. Там, у гонитві за результатом, не мали терпіння в розвитку норовливого, але непересічного гравця, і тому не змогли використати й 10% його таланту.
А талант там був справді величезним — недарма Балулі вважався одним із найперспективніших вихованців Ліона, академії, звідки вийшли Карім Бензема та Хатем Бен Арфа. Але, як виявилося, прізвище Балулі занадто футбольне, щоб обмежуватися одним Фаресом. Це історія про те, як футбольна династія продовжується, і до чого тут Кріштіану Роналду. Розповідає сайт Sport Arena.
Фарес Балулі: останній танець нереалізованого генія відбувся саме в Україні
Історія Фареса — це класична драма «що могло б бути, якби». Вихованець Ліона дебютував у Лізі 1 ще зовсім юним, і французька преса одразу почала вішати на нього ярлики «нового Зідана». Його трансфер до Монако за 3.5 млн євро у 2015 році виглядав як крок до зірок, адже монегаски тоді вміли шліфувати діаманти (згадайте Мбаппе чи Бернарду Сілву).
Він пограв за Лілль під керівництвом Марсело Б’єлси, їздив у Стандард, але всюди його переслідували дві проблеми: травми та дисципліна (особливо в питаннях ваги). Україна стала для нього ковтком свіжого повітря. У Першій і Другій лізі за Металіст він був справжнім маестро — 27 матчів, 13 голів і 13 асистів, які можна було сміливо нарізати для YouTube.
Спалах в Україні став, мабуть, найяскравішим акордом його дорослої кар’єри. Після невдачі в Дніпрі-1 (всього 5 матчів) кар’єра Фареса знову пішла по низхідній. Зараз, за даними Transfermarkt, він перебуває без клубу, і той яскравий сезон у Харкові залишається болючим нагадуванням про його феноменальний, але так і не розкритий до кінця потенціал.
Мохамед Балулі: в тіні, але з м’ячем
Молодший брат Фареса, Мохамед, народився у 2000 році й теж обрав шлях футболіста. Він намагався йти слідами старшого брата: та ж академія Ліона, та ж позиція атакувального півзахисника, ті ж функції плеймейкера на полі.
Мохамед подавав надії, перейшовши до італійської Сампдорії, де виступав за молодіжну команду (Прімаверу). Стилістично він дуже нагадував Фареса — ставка на техніку та роботу з м’ячем, а не на фізичну міць. Проте, на відміну від старшого брата, Мохамед не отримував викликів до молодіжних збірних Франції, що вже було тривожним дзвіночком.
Його кар’єра поки що складається скромніше: після Італії він опинився в литовському Кауно Жальгіріс. Це типовий маршрут для гравців, яким потрібно перезавантажити кар’єру подалі від топ-ліг. Хоча він і не досяг висот Фареса, футбольний ген у ньому присутній беззаперечно.
Несрін Балулі: Сестра, яка вже перевершила братів
Але справжній сюрприз родини — це наймолодша, Несрін Балулі (2003 р.н.). Здається, вона врахувала всі помилки братів і взяла від них лише найкраще: талант і техніку.
Її шлях вирізняється стабільністю та зростанням. Після школи Ліона (який має одну з найсильніших жіночих команд світу) вона перейшла не куди-небудь, а в італійський Мілан, коли не все вийшло там – набагато сильніше відіграла в оренді за Бордо. Несрін грає на позиції атакувального півзахисника або вінгера, вміє розганяти атаки й завершувати їх самотужки.
Зараз же Несрін виступає в Саудівській Аравії за Аль-Наср — клуб, кольори якого захищає сам Кріштіану Роналду. Жіночий футбол у Саудівській Аравії зараз переживає бурхливий розвиток, і Несрін там — одна з головних зірок.
Більше того, вона вже перевершила результати Фареса на міжнародному рівні у відповідному віці, стабільно виступаючи за збірні Франції U-19, U-20 та U-23. Їй лише 22 роки, вона має стабільну ігрову практику, забиває голи й будує кар’єру, яка обіцяє бути найуспішнішою в родині. Зважаючи на стереотип про шалені гроші в Саудівській Аравії, у комерційному плані її виступи також можуть бути найбільш прибутковими для всієї династії.
* * *
Фарес Балулі назавжди запам’ятався нам як нова надія Металіста, якій не судилося справдитися. Що ж, можливо, колись футбольна доля зробить несподіваний поворот, і Несрін Балулі теж опиниться в Україні — щоб допомогти підняти вже наш жіночий футбол на новий рівень, завершивши справу, яку почав її старший брат. Колись Фарес із його технікою, баченням поля та високим футбольним інтелектом був символом відродження Металіста. Зірковий буст потрібен і вітчизняному жіночому футболу, чому ні?
https://sportarena.ua/uk/footboll/u-kolishnogo-lidera-metalista-ye-sestra-i-vona-tezh/