Краснопір – унікальний футболіст: після чемпіонату області капіталізувався мінімум на 3 млн дол. Хто він такий і як це йому вдалося?

Історія Ігоря Краснопіра – це унікальний випадок для українського футболу. Починаючи свій шлях у чемпіонаті Київської області, юний форвард за лічені роки зумів пройти шлях до статусу одного з найдорожчих активів ліги. Сьогодні він переходить у свій четвертий клуб в УПЛ за цілком серйозні гроші.

Читайте также: Кейн забив 20 голів у Бундеслізі у третьому сезон поспіль, повторивши 60-річний рекорд Конецки

Читайте також: Що насправді не так із Карпатами? Зміна головного тренера — наслідок, зокрема, цих невдач львівського клубу на кількох напрямках

Як повідомляють інсайдери, львівські Карпати продали Краснопіра в житомирське Полісся за вражаючі 3 млн доларів. З цієї суми 10% (близько 300 тисяч) перейдуть його попередньому клубу – Руху, згідно з умовами попередньої угоди. Повна історія трансферів та становлення гравця – у матеріалі на сайті Sport Arena.

Ринок, де нерви не витримують: статус та вартість форварда

Нинішній статус Краснопіра підтверджує: якісний нападник, а тим більше молодий українець, цінується на вагу золота. У першій половині сезону 2025/26 Ігор провів 16 матчів, забивши 4 голи та віддавши 1 асист. Хоча у Карпатах він перебував під ротацією, конкуруючи з Ігорем Невесом Алвесом та молодиими Сидуном і Фабі, його потенціал не залишився непоміченим.

Читайте також: Кейс Лупашка найбільше говорить про сам клуб: серія нетерплячих рішень все ще залишає Карпати без єврокубків

Трансфермаркт оцінює гравця в 1,2 млн євро, проте реалії ринку та дані ТаТоТаке вказують на значно вищу суму – до 3 млн доларів (мінус, звичайно, відсотки для попереднього клубу та з урахуванням, цілком вірогідно, бонусів за успішність). Це саме та ціна, при якій, перефразовуючи класика, в УПЛ «нерви починають не витримувати». Карпати погодилися на трансфер лише через справжню вигідність пропозиції.

Полісся, схоже, чітко розуміє, навіщо їм цей гравець. Свого часу житомиряни вже робили ставку на Миколу Гайдучика, який у Вересі мав постійну конкуренцію з Мрвальєвичем та іншими. Сьогодні ж Гайдучик під керівництвом Руслана Ротаня в олімпійській збірній виглядає так, ніби тренер «відкинув усе зайве, як на статуї», отримавши чудовий мультифункціональний швейцарський ножик для вирішення ігрових проблем. За умови належної роботи Краснопір у Житомирі зможе розкритися так само ефективно.

Від аматорів до збірної: як Мазуренко та Антоненко врятували талант

Дивовижна історія Краснопіра починалася там, де великий футбол зазвичай не шукає зірок. Вихованець київського футболу (Динамо-21, Моноліт, Арсенал, Чемпіон) виявився непотрібним топ-академіям і починав дорослу кар’єру в аматорських Юніорі (Макарів) та ФК Калинівка.

Читайте також: На якому місці Проспер, Педріньйо, Паламарчук або Глейкер Мендоса? Це символічна збірна півріччя УПЛ – 33 найкращих сезону 2025/26

Йому пощастило, що в цей час поруч опинилися спортивний директор Оболоні Олександр Мазуренко та тренер Олександр Антоненко – вони для задоволення грали в вільний час за аматорську команду на Київщині. Саме вони побачили іскру в хлопцеві з мікрорайону ДВРЗ і зробили все, щоб зберегти його для професійного спорту.

Читайте также: Хргович хоче наступний бій провести проти Вордлі, Кабаєла або Дюбуа

Читайте також: Ярмолюк закрив останній гештальт: можна констатувати – в АПЛ відбувся ще один провідний український легіонер

Сьогодні він – гравець молодіжної та олімпійської збірних (дебют за U-21 відбувся 21 листопада 2022 року), автор переможних голів в УПЛ. Дивлячись на такий прогрес, хочеться запитати інших тренерів: як вони будують селекційну роботу? Якими очима вони дивляться футбол, набираючи «ноунеймів» з усього світу, які за пів року мають один гол, зрикошечений на добиванні, але отримують серйозні зарплати в лізі країни, охопленої війною? Ну, менше з тим. Добре, що наша історія з хорошим завершенням.

Історія Краснопіра – це доказ того, що таланти під носом, треба лише вміти їх бачити. І як добре, що такі, як Антоненко та Мазуренко, трапилися своєчасно на його шляху.

Правильний футбольний бізнес замість «муток»

Цей кейс є надзвичайно важливим для всієї екосистеми українського футболу. Важливо, щоб значні трансфери здійснювалися за реальні гроші. Подивіться на цей ланцюжок капіталізації, за даними ТМ і ТаТоТаке:

1. Оболонь (взявши гравця аматорів) продала його в Рух за 700 тисяч євро.
2. Рух продав у Карпати за 1 млн євро.
3. Карпати в Полісся – за суму до 3 млн доларів.

Це і є правильний футбольний бізнес, а не махінації з «пасажирами» та втюхування «чортів» із одним матчем за молодіжну збірну Нижньої Герцоговини. Краснопір уже капіталізувався достатньо, щоб вважати його комерційно успішним проєктом.

Читайте також: Хто такий Фран Фернандес, який очолив Карпати? Все головне про наступника Лупашка

Якщо цей хлопець продовжуватиме так само «вигризати землю», як він робив це в Оболоні та Карпатах, і як це робить Гайдучик, то незабаром ми почуємо про інтерес закордонних клубів не тільки до Гуцуляка та Назаренка. Це чудовий приклад того, як справжня селекційна робота та вдосконалення гравця винагороджуються, на противагу привозу сумнівних легіонерів під розмови про «напівфланги та гегенконтрпроактивні футболи». Віримо, що цей кейс стане взірцем для всієї УПЛ.

Євгент Тоташвілі