Досить скиглити. Досить розмазувати сльози по щоках, згадуючи «елегантність Хаві» та його ідеально відпрасовані костюми. Футбол на «Сантьяго Бернабеу» — це не дефіле і не курси підвищення кваліфікації для тактичних гіків. Це результат. А Хаві Алонсо свій іспит провалив, попри те, що цифри в його табелі намагаються переконати нас у зворотному.
Читайте также: Блокшот та триочковий Вембаньями – у добірці топ-10 моментів дня в НБА (відео)
Цифри успішності Хаві в Реалі – пастка: коли 70% — це насправді «нуль»
Хаві залишив Реал на вкрай мінорній ноті: поразка від Барси в офіційному матчі, та ще й приниження на церемонії нагородження, де головний тренер виразно показав робити коридор пошани й брати участь у церемонії нагородження, але команда послухалася іншого футболіста – Мбаппе.
Читайте також: Хабі Алонсо: Для мене було честю та великою відповідальністю тренувати Реал
Кожен, хто хоч колись грав у футбол і розуміється на командній атмосфері, розуміє – це кінець авторитету та впливу тренера. Після такого в принципі мав іти або футболіст, який порушив слово тренера, або сам наставник. Без варіантів. Без пояснень. Це маскулинний вид спорту, і головний тренер повинен бути ватажком. Якщо ти ним не зміг стати – ти не зможеш керувати.
Що вам би не розповідали в подкастах або на документальних фільмах, як би це не заперечували лептоп-тренери, будь-який справжній футболіст і тренер підтвердить вам, що це так.
Читайте також: Лунін – про звільнення Алонсо: Ви чудовий тренер і досягнете великих успіхів
А цей епізод – це ж лише поверхня айсберга, те, що побачили ми – навіть сторонні люди. А якщо звідусіль летять чутки про невдоволення гравців, і далеко не всі це спростовують, як Беллінгем, це вірна ознака – в колективі щось не в порядку. Подобається це чи ні, а це важлива частина роботи тренерського штабу – щоб не було «гнилі». У Вісенте дель Боске грали не менші, а, напевно, й більші зірки – проте при всіх «голлівудськості» колективу, він залишався єдиним цілим. У Анчелотті були +/– ці самі люди, проте за цим тренером вони жалкували й усі визнавали його велич.
Хаві Алонсо сам по собі був хорошим і титулованим гравцем, але як тренер – він не стоїть в одному ряду з Анчелотті, Моуріньйо чи Зіданом. А досягнути такого взаєморозуміння з колективом, як це буває в деяких тренерів попростіше, він теж не зміг. Висновок: це позбавлені пафосу люди з Баєра 04, які ще хотіли відбутися в футболі, заглядали йому в рота. В Реалі ж треба шукати зовсім інший «ключик», і йому це не вдалося.
Цифри успішності Хаві в Реалі – пастка: коли 70% — це насправді «нуль»
Апологети Хаві зараз почнуть розмахувати звітами Opta, тицяючи нам у ніс його «історичними» 70,6% перемог. Мовляв, подивіться, Алонсо в одному ряду з великими!
Але давайте не будемо тримати людей за ідіотів.
Ці відсотки на короткій дистанції у 34 матчі — звичайна маніпуляція. Навіть Мануель Пеллегріні зі своїм абсолютним рекордом у 75% перемог вилетів із клубу після першого ж сезону, бо Мадриду не потрібні «красиві цифри» без титулів.
Читайте також: Реал програв Альбасете і вилетів із Кубка Іспанії у дебютному матчі Арбелоа. Лунін пропустив три голи
Алонсо ж примудрився набити свій відсоток і при цьому виглядати безпорадним у шести поразках, які коштували команді сезону. Посісти шосте місце в рейтингу, де ти поступаєшся навіть Роберту Ферту з 1930-х — це не досягнення, це вирок. Хаві просто повторив долю Пеллегріні, тільки з меншим відсотком і набагато більшим пафосом. В Реалі рахують кубки, а не десяті частки у звітах Opta, і 34 матчі Алонсо лише довели: він — черговий «каліф на годину», який не пройшов перевірку на міцність.
Читайте также: Чоботенко приєднається до Полісся на тренувальних зборах в Іспанії
| № | Тренер | % набраних очок | Матчів | Роки роботи |
| 1. | Мануель Пеллегріні | 75% | 48 | 2009/10 |
| 2. | Жозе Моурінью | 71,9% | 178 | 2010-2013 |
| 3. | Радомир Антич | 71% | 36 | 1991/92 |
| 4. | Карло Анчелотті | 70,8% | 353 | 2013-2015 та 2021-2025 |
| 5. | Роберт Ферт | 70,6% | 45 | 1932-1934 |
| 6. | Хаві Алонсо | 70,6% | 34 | 2025-2026 |
Поки Анчелотті та Моурінью робили свою статистику в пекельній конкуренції роками, здобули стільки трофеїв, що їх не помістить пресконференцзал, Хаві набив собі «красивий чек» і здувся при першому ж серйозному штормі. Бути «майже як Анчелотті» за відсотками, але не виграти за цей час нічого, крім схвальних відгуків тактичних блогерів — це і є справжній символ його провалу. В Мадриді рахують кубки, а не десяті частки у звітах статистиків.
Тактичний вінегрет: Хаві заблукав у власних схемах
На папері Хаві — майже геній з 70,6% перемог. Але подивіться на цей «тактичний калейдоскоп» (дякуємо статистиці за холодний душ). За 34 матчі Алонсо змінив стільки схем, ніби намагався зламати систему рандомайзером. Від улюблених у Леверкузені 3-4-2-1 він кидався до 4-3-3, експериментував із 4-4-2 і навіть вигадував екзотичні 3-5-2 проти Ювентуса. Це не гнучкість, це відсутність фундаменту.
Найголовніше – в такому клубі, як Реал, головний тренер повинен досягати найвищих показників скуплених тільки для перемог топових зірок. А при ньому Вінісіус не міг забити майже 20 матчів, збавив оберти Беллінгем, а Вальверде запихали на правий фланг оборони – так, якби 120-мільйонним півзахисником треба затикати дірки. Якщо навіть преса вигадувала чи згущувала фарби щодо конфлікту Алонсо з головними зірками, то ґрунт для нього був настільки очевидним, що не помітити його не можна було.
Хаві намагався бути всім і одразу, але в підсумку став ніким. Коли в ключових іграх — як проти Ман Сіті чи Сельти — команда виходить із різними налаштуваннями, це не «хитрий план», це паніка. Замість того, щоб дати Реалу стабільність, Алонсо перетворив роздягальню на лабораторію для експериментів. Він завалив головне: він не дав зіркам зрозуміти, у що вони грають. У результаті замість вогню ми отримали тактичну розгубленість, яка давала збій кожного разу, коли на горизонті з’являвся серйозний суперник. Хаві просто загрався у «менеджера», забувши, що Реал — це не місце для пошуку себе.
Привид Альбасете у королівських кабінетах
Коли Хабі тільки починав, він уже встиг «заплямувати» резюме вильотом із Сегунди з Реалом Сосьєдад Б. Тоді це списували на молодість та відсутність ресурсів. Але подивіться на цей сезон у Мадриді. Шість поразок у 34 матчах — це не просто статистика, це рецидив. Натомість у тому сезоні підвищувався в класі той самий Альбасете, який зараз принизив Реал Мадрид у кубку.
Того вильоту у 2022-му недостатньо, щоб ставити хрест на потенціалі тренера (Хаві в Баєрі все всім довів), але вистачило, щоб зрозуміти його стелю в кризових ситуаціях. Його проблема не в тому, що він програв Барсі, а в тому, що він так і не навчився виживати під тиском. Коли Реал починає «штормити», як у грудні проти Сіті чи Сельти, Алонсо перетворюється на того самого тренера-початківця, який не знає, як зупинити падіння. Роботу завалено саме в ці моменти безпорадності. Мадрид — це не місце для того, щоб згадувати, як це — вилітати з дивізіонів, це місце, де треба стояти на смерть. Хабі стояти не зміг.
Альбасете обіграв Реал під керівництвом Арбелоа, але це команда Хаві Алонсо – яку він готував до сезону, утримував у тонусі, тренував ці півроку. Новий інтерім міг тільки струсонути її ефектом новизни, але вирішити фундаментальні проблеми він не в силах. Чудеса на іншому поверсі. Тож Хаві повинен розуміти – цей виліт теж наслідок його роботи, того підґрунтя, якого не було, і тому зірки першої величини вилетіли від андердога, для якого це головна подія за останніх років 50.
Кажуть, Реал поспішив? Навпаки — Перес запізнився
Ці пів року тренерства – навіть великий термін, якщо враховувати максимальні амбіції клубу та відверту невдачу його під час сезону. Мадрид занадто довго тримався за красивий міф про «повернення легенди». Поки ми милувалися володінням м’яча, клуб втрачав свою ідентичність хижака.
Можливо, Баєр 04 може чекати, Реал же робить висновки швидко й немилосердно. Що ж, так буває. Наскільки класним гравцем ти б не був, як тренер, ти ще повинен своїм ходом вийти у «вищу лігу».
Статус «Без клубу» в січні 2026-го — це найчесніша оцінка для Алонсо. Він не жертва обставин, він автор власного провалу. Реал нарешті зняв цей тісний іспанський чобіток і готовий дихати на повні груди. А Хаві? Хаві нехай повертається до конспектів. Можливо, в наступному клубі він створить такий же фурор, як у Баєрі 04. Може, колись навіть обіграє Реал як головний тренер. Але навіть після захопленої преси тактичних гіків і мамкиних телеекспертів у глибині душі він розуміє – він втратив великий шанс, і треба буде починати все спочатку, щоб заслужити ще один такий.
Євген Тоташвілі
https://sportarena.ua/uk/footboll/primera/dosit-skigliti-shhodo-havi-alonso-vid-albasete-viletiv/
Читайте также: Нові легіонери українського чемпіонату. Усі трансфери зимового антракту УПЛ 2025/26