СК Вільхівці – одна з тих команд, виїзд до якої – за мрію для суперників. Мальовнича природа Закарпаття, неповторна атмосфера на трибунах і найбільш видовищні матчі 2025 року в Другій лізі. 3:3, 5:3, 3:2, 3:1, 0:5 – чого тільки не траплялося з цією командою в чемпіонаті 2025/26! І часто вільховецька команда виплутувалася із таких складних ситуацій, коли, здавалося, ті ж Полісся-2, Самбір-Нива-2 чи ФК Ужгород могли вже святкувати.
Читайте также: Епіцентр обіграв Тиргу-Муреш у контрольному матчі
Ні, ну я знову зі знімком із Вільхівців.
На закарпатському дербі #Другаліга СК Вільхівці – ФК Ужгород було й весело, й гамірно pic.twitter.com/CBx9h04spj
— Artur Valerko :: Артур Валерко (@ArchieValerko) October 27, 2025
При цьому Олександр Семеренко, який після відходу Олексія Зоріна в Куликів-Білку очолив СК Вільхівці, зіткнувся на початку сезону з цілим каскадом проблем – пролонгація контрактів лідерів, втрата через травми та інші обставини кількох знакових футболістів, а також вилучення, пенальті та інші захопливі пригоди. Чого тільки не було!
В інтерв’ю сайту Sport Arena Олександр Сергійович, який раніше працював у штабах Кривбасу та ЮКСА, відверто розповів про найвидовищніші матчі сезону, роль Заварова, фанатизм місцевих прихильників команди та те, над чим будуть працювати під час зимової перерви.
«Три втрати сподіваємося компенсувати гравцями, які зараз на перегляді»
– Перші дні зборів: чи всі в хорошому настрої, чи всі зібралися?
– Дивіться, збори ми пропрацювали шість днів, поки все проходить дуже добре. У нас два гравці закінчили — це Дмитро Шостак і Владислав Бабков. Хлопці за сімейними обставинами сказали, що завершують.
– Вони взагалі закінчують із футболом?
– Тут я не знаю. Хочуть виїхати за кордон, тож завершують виступи в нашій команді.
– На сьогодні це єдині зміни в складі?
– Це три людини: двоє — за сімейними обставинами, ще один – за обопільною згодою. У нас до першого березня закінчувався контракт з Артемом Андріцею, ми вирішили припинити співпрацю.
Читайте також: Володимир Шаран: «Цього сезону пережили найдовший і найстрашніший матч у футболі. Особливо важко було нашим бразильцям»
Усі інші, хто був на контракті, перебувають у нашому розпорядженні.
– Фактично в кожній лінії втратили по людині серед польових футболістів: Бабков — захисник, Андріца — захисник/півзахисник, Шостак — нападник. Заміни їм будете шукати точкові чи, можливо, хочете наситити склад більшою мірою? Адже грали в дуже обмеженому кадровому контингенті.
– У нас зараз на перегляді перебувають хлопці, але я поки до підписання не буду нічого казати. На перегляді будуть гравці, і будемо точково підсилювати кожну позицію.
«У планах – спаринги з клубами Першої та Другої ліги»
– Як і де працюєте? Наразі перший етап підготовки проходить у Вільхівцях?
– Так, у нас буде три етапи підготовки. Усі проходитимуть на Закарпатті, у Вільхівцях. У нас, по великому рахунку, зараз є всі умови.
Читайте також: Як проведе зиму Друга ліга? «Може, закінчиться війна і ми поїдемо десь за кордон»
Є доріжки, тренажерний зал, є штучний майданчик 60 на 40. Для першого етапу нам цього достатньо.
– А як розпланували контрольні матчі? Чи є вже домовленості?
– Ми заздалегідь запланували сім контрольних матчів. На першому зборі в кінці зіграємо контрольний матч 7 лютого з Ужгородом. Потім у нас 14-го — Інгулець (Петрове). 21-го ми поїдемо в Городенку, зіграємо з Пробоєм. 26-го ми закінчуємо збір з основною командою Буковини (Чернівці).
Читайте також: Яромир Лобода: «У тій автокатастрофі нас, ФК Ужгород, напевно, врятував і Бог, і наш водій»
І на третьому зборі у нас 3 березня ми зіграємо з Фенікслм-Маріуполь. Потім 7-го граємо з Металістом (Харків). І 14-го, вже в останній день третього, завершального збору, зіграємо з Прикарпаттям в Івано-Франківську. Вони вже сказали, що приймуть нас на зеленому полі.
– Дуже непоганий підбір команд. Практично всі клуби представляють професіоналів, багато – в лідерах. Ну і що хочете на цих зборах напрацювати? Над чим будете зосереджувати увагу?
– Ми велосипед вигадувати не будемо. Зараз іде загальна підготовка, потім будемо підтягувати фізичні кондиції. А вже другий і третій збори — більш ігрові, більше тактичної роботи, награвання складу.
«У нас змазалася літня підготовка до сезону, бо була невизначеність»
– Багато чого ви змогли винести для себе з осінньої частини сезону. Вона вийшла контрастною: були дуже яскраві й несподівані матчі, були перемоги, які ще довго згадуватимуться — і за результативністю, і за важливістю. Але були й розгромні поразки, особливо зі Скалою 1911 сезон у вас не склався. Чого було більше — хорошого чи поганого, і як ви для себе оцінюєте цей результат?
– Висновки й розуміння є. У нас трохи змазалася літня підготовка до сезону, бо була невизначеність. У всієї команди закінчилися контракти, тому підготовка вийшла не зовсім цілісною.
Читайте також: Руслан Бова: «Перше коло Другої ліги показало, де може бути ФК Тростянець»
Хлопці з’їжджалися поступово, хтось десь був на перегляді. Три тижні літа ми втратили на підготовку. Тому вже по ходу чемпіонату надолужували.
Початок був не дуже, потім у середині сезону ми трохи налагодили. Скала 1911 дійсно завдала нам двох тяжких поразок. Домашній матч — там вилучення зіграло свою роль, а виїзний матч, я б сказав, перший тайм нам вдався. Ми провалилися в останні хвилини, коли пропустили другий м’яч. Там помилився воротар, хлопці побігли відіграватися, і нас на контратаках зловили ще двічі. Тому й рахунок так невдало для нас склався.
Можна сказати, ці два матчі дали невтішний результат.
– Загалом у вас багато яскравих перемог, причому саме з драматургією: виїзд в Одесу, відкритий футбол, матч з Атлетом — скільки красивих м’ячів було. Але, напевно, ви б обміняли ці видовищні результати на простіші, менш нервозатратні перемоги?
– Так, хотілося б від хлопців більшої солідності в грі. Коли ми ведемо в рахунку, щоб контролювали матч із першої до останньої хвилини.
Читайте також: Василь Вороб’як: «Вийти в Першу лігу цього сезону майже нереально, але Скала 1911 в кожному матчі гратиме тільки на перемогу»
А так у нас виходило, що ми ніби й вигравали, але самі собі створювали проблеми, а потім нервово догравали. Для вболівальників це нормально, а як для тренера — мені такі речі не дуже подобаються.
– Плюс до того, за обмеженого складу була ще й ситуація з окремими футболістами. Наприклад, з Олександром Глаголою: з ним встигли попрощатися, а потім він повернувся і, здається, приніс користь. Що там конкретно сталося?
– Дивіться, у Олександра виникли свої моменти. Він спочатку за сімейними обставинами хотів завершити кар’єру, потім передумав, передзвонив. Я розумів, що йому буде важко в тому стані, в якому він перебував на той момент.
Але таких талановитих футболістів, як Олександр Глагола, на ринку зараз небагато. Я задоволений тим, як він працює на цих зборах, у цей період виглядає дуже пристойно, мені подобається його ставлення.
Читайте також: Загорулько: фансектор вінницкої Ниви повним складом на фронті
А щодо майстерності — там питань ніколи не виникало. Навіть у тому стані, в якому він був, він забив три м’ячі, а це багато про що говорить.
– Під тим станом ви маєте на увазі, що він не проходив системні збори з командою?
– Те, що він не проходив системні збори, не скасовує його майстерності. Світла голова для нашої команди — я вважаю, що це актив, заради якого треба було потерпіти.
Я зараз дуже задоволений, що Олександр приїхав на ці збори. Видно, що хлопець готувався заздалегідь, і зараз виглядає в дуже хорошій формі.
«У нас є гравець, який за потенціалом може дорости до УПЛ»
– Також менше, звичайно, грав нападник Шестаков, досвідчений футболіст. Травми заважали?
– У Михайла в першій грі сталася неприємність — у нього з Куликовим-Білкою був перелом носа. Потім він відновився, почав тренуватися і відчував дискомфорт під коліном. Тому в Михайла той сезон, можна сказати, вийшов змазаним — він мало матчів провів. Але за професіоналізмом, за ставленням до справи до Михайла питань немає. Єдине — травма завадила йому повноцінно, нормально провести цей перший етап сезону.
Читайте также: Ікарді може змінити клубну прописку у літнє трансферне вікно
– Загалом є така група досвідчених футболістів — Вагін, Нємчанінов, згадані вже хлопці, Панасенко. Є сподівання, що вони продовжать співпрацю з командою, усе нормально, вони навесні залишаються?
– По контрольних? До кінця сезону? Так, у чемпіонаті хлопці допрацюють. У них контракти до кінця чемпіонату, усі в обоймі, ми на всіх розраховуємо.
Це вже залежить від них — як вони проявлять себе в останній частині чемпіонату. Від цього й ухвалюватиметься рішення.
– Є у вас і приємне відкриття, адже є футболісти більш-менш молодого віку, у розквіті сил, які багато грали цього сезону. На них є попит з боку інших клубів. Як зберігаєте таких футболістів?
– Поки що конкретних запитів на молодих футболістів не було. Але наше завдання, я це пояснював, — я хочу, щоб ці хлопці розвивалися. Я бачу, як рік тому прийняв команду, і як молоді хлопці з кожним періодом стають міцнішими, додають. Я вважаю, що це наш актив, і ми будемо працювати з ними далі, вирощувати для нашого клубу.
Якщо будуть хороші пропозиції, ми не відмовлятимемося. Ми тільки за, щоб наш вихованець грав у вищій лізі, в іншій команді — без питань. Усе це розглядатиметься, тут усе нормально.
– Приємно це відзначити, бо не кожен клуб так добре ставиться до інтересів своїх футболістів. Але, думаю, не помилюся, якщо скажу, що той же Кіктенко, попри кілька помилок, загалом дуже багато виручав. Заговорили про нього — можливо?
– Дивіться, Олександр, скажу так: це людина, яка працює у нас не на 100%, а на 120–170%. Так, у Олександра були помилки. Не помиляється той, хто не грає.
А помилки — це частина футболу, без них ніяк. Найголовніше — будемо працювати над цими помилками, щоб надалі він їх не повторював.
– Справедливо. І хочу додати ще такий цікавий аспект: у вашої команди, по суті, обмежений склад. Тому кожен, хто є, має відпрацьовувати весь сезон і повністю виправдовувати свою присутність на полі. Фактично у вас обойма, напевно, 17–18 футболістів.
– Так, у нас було 19 польових футболістів і два воротарі. З певних причин Вапняр, Данило, мало грав — хлопцю теж потрібен час після важкої травми.
Я думаю, він зараз проходить збори і це теж буде наша бойова одиниця. Артем Андріца зовсім мало грав, але тут я тренер і вирішував. Ми почали не дуже вдало, потрібно було покращувати результати й збалансовувати склад, який мав вирішувати конкретні завдання.
– Разом із тим на позицію Андріци плюс-мінус прийшов Максименко, який вдало влився в гру команди. Причому можна сказати, що його потенціал ще не реалізований. Це зовсім молодий футболіст для вашого складу.
– Я думаю, Богдан Максименко за потенціалом — хлопець молодий, працьовитий і може дорости до Прем’єр-ліги. Мені подобається його професійне ставлення до справи. Він професіонал до мозку кісток. Якщо так і працюватиме далі, на нього звернуть увагу. Тому що обсяг роботи, який він виконує на фланзі… Ми дивилися по датчиках — у нього дуже хороші показники інтенсивної роботи на фланзі.
– Плюс я не знаю, як його точно позиціонувати, бо він може грати лівого захисника, може справа в захисті. І взагалі фланг закритий при трьох захисниках. Тобто є задатки універсалізму: він грає в основному на лівому фланзі, але може і справа, і як лінійний при схемі з трьома захисниками.
– Саме так. Він належить до тих наших молодих гравців, можливості яких ми зараз максимально стараємося розкривати.
«Добре, що до посади головного тренера я вже працював раніше в команді»
– Розкажіть тоді, будь ласка, про 2025 рік для вас особисто. Адже ви прийняли команду після відходу Зоріна у Куликів-Білку. Наскільки це був кризовий літній період, коли були проблеми з перепідписанням контрактів і потрібно було готувати команду? І як швидко ви втягнулися в самостійну роботу?
– Я мав великий пріоритет, що з командою працював і прийшов наприкінці 2024 року в якості тренера в штабі Зоріна, тому був уже знайомий з колективом, працював з Олексієм. Я знав усю командну кухню.
Влітку виникли свої проблеми, і все це треба було збалансовувати. Скажу так — спочатку було непросто. Вийшов контрастний сезон: почали не дуже, потім були непогані ігри, а кінцівка — невдала.
Але ми працюємо, провели з хлопцями багато розмов, і я думаю, в цій частині сезону в нас усе буде в порядку, буде більше стабільності.
– Було дуже багато видовищних матчів. Ми говорили про ігри з Реал Фармою, з Атлетом, які стоять окремо. Але ще дуже запам’яталася домашня нічия з Поліссям-2, де команда з низкою легіонерів отримала гідний бій. Коли для вас особисто настав переломний момент і після якого матчу ви сказали колективу: “Молодці, усе дуже добре”?
– Якщо чесно, мені сподобався найбільше наш один матч — коли ми грали в Самборі на виїзді і виграли 2:0. Ми їхали на гру, і я бачив у роздягальні дух і зарядженість. На полі була команда. Нас не зламав навіть ранній пенальті – Кіктенко його парирував на 8-й хвилині.
Футбол був не дуже яскравий, але бойовий. Мені сподобалося, що хлопці були зосереджені на результаті і дуже добре провели той матч.
Також сподобався виїзний матч із Буковиною, коли ми перемогли 3:1. Ми не реалізували багато моментів, але мені імпонувало, як ми пресингували суперника протягом усього матчу.
Це мої вимоги. На початку сезону я бачив, що хлопці не до кінця можуть їх виконувати — не всі були в однаковій фізичній готовності.
«Для Михайла Цірика футбол — як релігія»
– Не можу не запитати про атмосферу на матчах у Вільхівцях. Це люди з трембітами, іншими інструментами, аквапарк поруч. Справді за атмосферою це, мабуть, найзатишніший стадіон у чемпіонаті?
– Думаю, так. Закарпатський колорит, у нас футбол для громади — усе по-сімейному, по-домашньому. Таку атмосферу нечасто побачиш на матчах, як у нас у Вільхівцях.
– Команда має доступ до аквапарку?
– Звичайно, звичайно.
– Не можу не запитати про керівника громади, який опікується командою. Як із ним взаєморозуміння, наскільки він уболіває і розбирається у футболі?
– Наш глава ОТГ Михайло Михайлович Цірик — фанат. Я скажу так: 24 на 7 він повністю залучений у процес команди. Я з ним постійно на зв’язку. Будь-які питання — людина все виконує, усе, що попросиш, для команди робить.
Для нього футбол — як релігія. Якби не він, у Вільхівцях не було б футболу.
– Дуже приємно, що невеликий населений пункт має свою представницьку команду, яка прогресує і ще й привозить легенд. Розкажіть, будь ласка, як працюється із Заваровим і як він узагалі опинився в клубі? Бо це був великий сюрприз — побачити його на стадіоні під час трансляції.
– Олександра Анатолійовича запросив у колектив Михайло Михайлович. Ми з ним це обговорили. Він працює на посаді тренера-консультанта, допомагає мені своїм досвідом, дає поради.
У нього великий досвід — Динамо, Ювентус і Нансі, європейські клуби, Арсенал, робота в збірній. Це тільки плюс для нашого колективу, що така людина з нами.
– Поки що не відомо, чи вдасться зіграти з Реал Фармою вдома, але якщо вдасться — наша вам порада: випускайте проти 60-річного рекордсмена Лиховидова – володаря Кубка кубків і Кубка УЄФА Заварова.
– Добре! Якщо сам Заваров на це буде згоден!
Читайте также: Редушко: Хочу закріпитися в першій команді, стабільно грати і ставати краще кожен день, місяць, рік