Віталія Кличка був ключено до Міжнародної зали боксерської слави в 2018-му році. Володимир Кличко увійшов пантеону великих ув 2020-м.
Читайте также: Україна – Швеція де і коли дивитись трансляцію матчу плей-оф кваліфікації ЧС-2026
Інша справа, що місце Віталія в історії професійного боксу, як і його боксерське спадщина, ніким і ніколи не ставилися під сумнів. А ось Володимир довгий час, а якщо бути відвертим з моменту поразки від Сандерса і до поразки від Джошуа, залишався чи не найбільш критикованим чемпіоном. Хоча досягнення Кличка-молодшого, як і його спортивні результати говорять самі за себе. А неупереджена статистика це тільки підтверджує.
Результати
В цілому Кличко захистив титул IBF, з моменту його завоювання в листопаді 2006-го, 18 разфі поспіль. Пасок WBO, який він здобув у 2008-му – 14 разів, титул WBА, виграний в 2011-му – вісім. Пояс журналу The Ring, а разом з ним і звання лінійного чемпіона – 11 разів, до програшу Тайсону Ф’юрі в 2015-му. В цілому, враховуючи перший період чемпіонства WBO, Володимир володів титулом 12 років – найкращий результат в історії, за кількістю безперервного володіння титулів (9,5 років) – другий результат в історії, як і за кількістю перемог в титульних поєдинках (25).
Суперники
Володимиру часто закидали, що він бився не з найсильнішими суперниками, свідомо уникаючи поєдинків з опонентами, здатними доставити йому проблеми. Якщо поглянути на інших чемпіонів, які володіли титулами до їх об’єднання, а потім і втрати Володимиром (крім Віталія, який володів поясом WBС), то в період з 2000-го по 2017-м чемпіонами, з якими не бився Кличко-молодший, були – Евандер Холіфілд, Джон Руїз, Рой Джонс, Микола Валуєв (всі – WBA), Шеннон Бріггс, Джозеф Паркер, Сергій Ляхович (всі – WBO), Олег Маскаєв, Бермейн Стіверн, Деонтей Уайлдер (всі – WBC), Чарльз Мартін (IBF), зазначає Вoxingscene.
Якщо говорити про цей список, то, наприклад, Рой Джонс, який стрибнув у королівський дивізіон заради одного чемпіонського бою, володів титулом занадто короткий проміжок часу, щоб серйозно розглядати його в якості можливого опонента українця. Маскаєв після перемоги над Рахманом провів лише одну успішний захист, програвши пояс в третьому бою за півтора року. Ляхович і Бріггс втратили титул вже в перших захистах.
Джозеф Паркер і Чарльз Мартін отримали свої титули після програшу Володимира Ф’юрі і «веселого» життя останнього. Бермейн Стіверн отримав титул після відходу на пенсію Віталія Кличка. Уайлдер свій титул завоював в січні 2015 го (Володимир готувався до квітневого захисту проти Брайанта Дженнінгса, а потім зупинив свій вибір на Ф’юрі).
Виходить із «реального» списку чемпіонів свого правління Кліко-молодший не бився тільки з Холіфілдом, Руїзом і Валуєвим. Перші двоє на початку 2000-х були зайняті сутичками між собою. Потім вже, кажучи відверто, Холіфілд навряд чи зміг би скласти конкуренцію Кличку (Евандер програвав Берду, Тоні, Валуєву і Ібрагімову). Що стосується Руїза, якого вважали найслабшим володарем титулу на той момент, то його викликали на поєдинки всі, хто був не проти розжитися поясом, влаштувавши шоу – Джеймс Тоні, ті ж Джонс і Валуєв. Росіянина, якого всерйоз «причепурив» Тарас Біденко в якості серйозного опонента Кличка ніхто не сприймав. Можливо, дарма – в активі українця була б ще одна барвиста перемога над росіянином.
Читайте также: Костюк, Пономарьов, Ротань та Туран претендують на звання найкращого тренера УПЛ у лютому-березні
З інших серйозних суперників, які не володіють титулами, але входили до еліти, можна відзначити Девіда Туа. Втім, новозеландець, поступившись на початку 2000-х в титульних боях Льюїсу, а потім і Берду, скотився в більшості своїй до пересічних суперників.
У будь-якому випадку, Володимир перемагав суперників, які виграли у Туа, Холіфілда і Руїза. Так, звичайно, це не одне і теж, ніж перемогти самому, але в той же час факт досить показовий. Ну і просто факт – вісім суперників, що виходили на титульні поєдинки з Кличком, на момент зустрічі з українцем не мали поразок на професійному рингу. А в числі опонентів Володимира, крім уже згаданих Берда, Хея, Ібрагімова, були Повєткін, Томпсон, Пітер, Рахман, Чагаєв, Пулєв.
Видовищність
В активі Кличка-молодшого 53 перемоги нокаутом в 69 поєдинках і місце в ТОП-10 найкращих нокаутерів в історії надважкого дивізіону (76,8%). Наприклад, у Майка Тайсона 44 дострокових перемоги в 56 боях (78,5% нокаутів). Перші 17 поєдинків на професійному рингу Володимир завершив достроково. Як, власне, і п’ять перших захистів титулу WBО.
Так, поразки від Сандерса і Брюстера змусили Кличко-молодшого трохи змінити стиль, зробивши ставку на обережність і захист, однак і тут цифри більш ніж красномовні: з огляду на бій з Бердом за титул IBF, 14 дострокових перемог в 21-му поєдинку (19 – переможних) . Почути фінальний гонг на ногах в бою з Кличком-молодшим вийшло тільки у Ібрагімова, Хея, Ваха, Повєткіна і Дженнінгса. При цьому кожного з них Володимир переміг з великою перевагою.
Замість висновків
З усіх своїх проведених на професійному рингу поєдинків Володимир Кличко любить згадувати програний бій з Ентоні Джошуа. Бій, в якому Кличко-молодший розвіяв відразу кілька міфів про себе. Опинившись в нокауті в п’ятому раунді, зрозумів, що виграти одним «фехтуванням» не вийде, і нарешті випустив усіх своїх боксерських демонів назовні, продемонструвавши світові не тільки міць свого «кришталевого» підборіддя, але і нокаутуючий удар, довівши, що є одним з найстрашніших панчерів надважкого дивізіону. Саме той поєдинок змусив фанатів по-іншому подивитися на українця.
Але, мабуть, найкраще сказав колишній тренер Кличка-молодшого Джонатон Бенкс. «У бою з Джошуа Володимир виступив краще, ніж думали більшість людей протягом всієї його кар’єри. Відповіді на багато питань, пов’язаних з його правлінням, були дані тільки в тому бою. Як у фільмі «Гладіатор»: завойовуючи натовп, ти завойовуєш свободу. Володимир свободу отримав». Можливо, нарешті – і свою боксерську спадщину.
Читайте также: Шевченко: Вважаємо за потрібне надати одну комплексну публічну відповідь на всі звернення